Полтавський край здавна славиться вродливими, працьовитими, веселими жінками, оспіваними митцями, обожнюваними чоловіками й дітьми, визнаними іншими людьми. Але для кожного з них, звичайно, є одна-єдина – найкраща у світі. Про таких у народі здавна говорили: «Перша дівка на селі!». Образи таких дівчат і жінок зображувалися в оповіданнях відомих українських письменників та кінематографістів.

Тож хто вона, сучасна перша красуня, студентка, майстриня, доярка, співачка, директор, педагог чи науковець? Про це, шановні читачі, ви дізнаєтеся з фотографій, надісланих до редакції на конкурс, який ми розпочинаємо з нагоди 8 Березня – Міжнародного дня жінок. Запрошуємо вас стати співавторами та головними членами журі. Розкажіть усім про свою маму, бабусю, сестричку, куму, сусідку чи просто знайому, яка вона гарна, моторна, кохана й неповторна. І неважливо, скільки їй років. Головне, щоб у душі цвіла весна!

Умови конкурсу

Бажаючі взяти участь у цьому конкурсі повинні надіслати фото з короткою інформацією про людину на знімку (ПІБ, професія, досягнення, нагороди й т. п.) та про себе до редакції на адресу: м. Полтава, вул. Міщенка, 2, кімн., 38. Індекс 36011. Учасницям конкурсу будуть присвоюватися номери, за якими проводитиметься СМС голосування за номером 0668562703. Підсумки конкурсу будуть підведені 4 березня 2011 року.

«Міс професійність» 
стала молодою мамою

Учасниця №1

Радісною подією розпочався 2011-й рік для родини Гармашів, що проживає в Зіньківському районі. На початку  січня в подружжя народилася маленька донечка. Це приємна новина для нашої газети, адже Марина Гармаш, яка працює сортувальницею поштових відправлень ЦПЗ №4 Полтавської дирекції   УДППЗ «Укрпошта» міста Зінькова і в 2009 році стала переможницею конкурсу «Пані Пошта Полтавщини-2009» у номінації «Професійність», за одностайним рішенням редколегії була обрана обличчям нашого часопису. Тож співробітники редакції газети «Село полтавське» сердечно вітають родину Гармашів із поповненням. Бажаємо міцного здоров’я й щастя на довгі роки.
Нині пропонуємо Марину до участі в конкурсі «Перша дівка на селі!» Вона того варта!

Просто Тетяна

Учасниця №2

Ця жінка займає активну життєву позицію, постійно знаходиться в русі. Захоплюється плаванням, катається на ковзанах. Кандидат у майстри спорту з кульової стрільби з дрібнокаліберної гвинтівки. Це все про менеджера «Села полтавського« Тетяну Латипову, яка, до речі, в юності декілька сезонів працювала помічником комбайнера.  А ще Таня любить подорожувати. При всьому цьому вона вміла рукодільниця, смачно готує.  
Чи  не найбільшим захопленням Тетяни є написання віршів «з гумором та перчиком». Ось один із них:
Така у мене радість –
Кудись поділась старість.
Хоч би не вийшло боком,
Бо ж молодію з кожним роком!!!

Учасниця  № 8

Я, Марина Прапірна, студентка 4-го курсу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Навчаюсь за напрямом «Міжнародна економіка». На першому курсі брала участь у конкурсі краси «Міс фінансово-економічний факультет» і здобула титул  «Міс елегантність». Також ці чотири роки співаю у хорі при університеті. Закінчила музичну школу по класу фортепіано. Красива, життєрадісна й добра, маю багато друзів, завжди знаходжу спільну мову з людьми.

Учасниця  № 10

Олеся Безручко,
с. Колісники, 
Кобеляцький  район.

Дитинство і юність Олесі Безручко промайнули в мальовничому селі Колісники Кобеляцького району. Тут вона по вінця свого серця закохалася в чарівну природу полтавського краю. І зараз при нагоді поспішає відвідати країну свого дитинства.

За фахом – бухгалтер-фінансист, економіст, пасічник. Найвищим життєвим досягненням вона вважає виховання сина Віктора, якому вже встигла дати три вищих освіти. Захоплюється психологією, правознавством, історією, класичною й естрадною музикою, українськими народними піснями й сучасним романсом. Її кумирами стали Олександр Злотник, Михайло Брунський, Олександр Василенко, Мар’ян Гаденко, Віталій Скакун.

Понад усе любить подорожувати рідною країною. Ось і цього разу вона, подорожуючи Полтавщиною, побувала в садибі Лук’яновича, де у квітні та жовтні 1845 року жив Т.Г. Шевченко. Тут він написав поеми «Єретик», «Сліпий» і вірш «Стоїть в селі Суботові».

На фото: Олеся Безручко на фоні зруйнованого будинку в маєтку Лук’яновича з меморіальною дошкою про перебування в ньому Т.Г. Шевченка.

Учасниця  № 11

Добрий день, шановна редакціє!
Звертається до вас жителька села Світлогірського Кобеляцького району Михайленко Інна Василівна. Мені 41 рік, я працюю листоношею у Світлогірському відділенні зв’язку, передплачую газету «Село полтавське».
Надсилаю на фотоконкурс «Перша дівка на селі» фотографії двох своїх донечок Ірини та Вікторії.

Учасниця  № 12

Вікторія Михайленко,
Кобеляцький район.

Вікторія, 17 років.
Дуже бурхлива натура. Енергія б’є через край. 
Її хобі – вишивка, в’язання. Має талант із простої порожньої пляшки зробити справжній витвір мистецтва. Дуже любить котів, собак, пташок та черепах. Життєве гасло: «Іди з посмішкою по життю!» Має потяг до всього містичного, окультного.

Учасниця  № 13

Ірина Михайленко, 
18 років.
Мрійлива, цілеспрямована натура. Має безліч різносторонніх захоплень: рукоділля, музика, література, поезія, японські кросворди. Найбільше в людях цінує чесність і відданість. Уміє аргументовано відстоювати свою точку зору й доводити свою правоту. Вважає, що дружба закінчується там, де є брехня й підлість. Її життєвий девіз: «Повір у мрію – і вона обов’язково здійсниться!» Вірить у те, що любов і краса врятують світ.

Студентка 3 курсу Лохвицького технологічного 
технікуму ПДАА, спеціальність 
бродильне 
виробництво 
та виноробство. Староста групи, 
член ради 
студентського самоврядування. Артистична, життєрадісна, має багато друзів, весела, любить танцювати, учасниця народного танцювального 
колективу «Веселка».

Студентка 
першого курсу Лохвицького технологічного технікуму ПДАА за спеціальністю бродильне виробництво 
та виноробство. Відповідальна, навчається 
на добре 
та відмінно, 
грає на гітарі, займається 
карате.

Студентка Лохвицького технологічного технікуму, майбутній технолог 
за спеціальністю 
зберігання і переробка зерна, член ради студентського самоврядування. 
Активна учасниця художньої самодіяльності, дуже любить співати, учасниця народного танцювального колективу 
«Веселка».

Аня Глуховеря, 
м. Київ.

Минає свободи остання хвилина…
Була колись дівка, а нині – дружина.
Уроджена Аня Глуховеря, колишня карлівчанка, нині мешкає в м. Києві, працює менеджером.

Альона Рубан, 
м. Кобеляки.

За професією я – фельдшер, але працюю медсестрою в Кобеляцькій ЦРЛ.
Люблю брати участь у різних конкурсах, ходити на вечірки, займатися спортом. Найбільше мені подобається грати у виставах, КВК, співати в хорі. У Кобеляцькій ЦРЛ, де я працюю, ми теж їздимо на різні змагання. Восени на спартакіаді в таборі «Ромашка» посіли призові місця і просто відпочили.
Я думаю, що від життя потрібно брати все.

Енергійна, цілеспрямована. Маю безліч захоплень, серед яких танці, співи, спорт… Учасниця багатьох пісенних конкурсів. Насолоджуюся кожною хвилиною життя. Іду з гаслом «Щастя лише там, де люблять нас, де вірять нам».

Добрий день, редакціє газети «Село полтавське»!
Мене звати Оксана Онопрієнко. Я навчаюсь на природничому факультеті Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Із великим задоволенням хочу розповісти про свою подругу Юлію Руденко, з якою я познайомилась під час навчання у вузі.
Юля народилася в мальовничому селі Драбинівці, що на Новосанжарщині, але зараз проживає в місті Полтаві. Спочатку, як і всі, закінчила школу, далі почала втілювати в життя свою дитячу мрію – стати вчителем – і вступила до ПНПУ імені В. Г. Короленка на фізико-математичний факультет за спеціальністю математика та основи економіки. Зараз після закінчення фізмату продовжує навчання в магістратурі.
Ця дівчина є настільки хорошою, енергійною, доброю, комунікабельною, непосидючою, з великим почуттям гумору, що про неї можна говорити досить довго. Вона захоплюється співами, футболом, музикою, закінчила, до речі, музичну школу по класу фортепіано. Не пропускає жодного матчу своєї улюбленої команди «Ворскла». А нещодавно я дізналася, що вона пише прекрасні вірші.
Юля має дуже багато друзів, які безмежно її люблять і поважають за чуйне серце та широку душу, в якій для кожного знайдеться місце. Ця дівчина завжди в центрі уваги, адже не може всидіти на місці й 5-и хвилин, тому, будь ласка, голосуйте за неї!

Полтавського району. Добрий день, шановна редакціє!
Я, жителька села Шенгури Кобеляцького району Зоя Миколаївна Михайлик, передплачую вашу газету «Село полтавське». Читаю її із задоволенням. Надсилаю на конкурс «Перша дівка на селі» фото своїх онучок, які проживають у селі Супрунівці Полтавського району.  Мої дівчатка кожні канікули приїжджають до мене. І мій дім наповнюється сміхом, співом, танцями. Я їх дуже люблю і хочу зробити їм сюрприз.
Оксанка Поліщук, 12 років. Це дуже скромна, мрійлива, роботяща дитина. Любить музику, займається танцями, багато читає про природу, любить квіти, вишиває бісером. Перша помічниця в мене на городі.
Оленка Поліщук, 10 років. Дуже енергійна. Її захоплення такі, як і в Оксанки, вони нерозлучні. Але Оленка – лідер, не любить брехні і любить добиватися свого. Вона відмінниця. Скрізь любить порядок.
6 березня в Оксанки день народження. І якщо можна, привітайте моїх дівчаток зі святом 8 Березня.
Редакція «СП»  щиро вітає Оленку й Оксанку зі святом. 
Здоров'я вам, радості й успіхів у всьому!

Я хочу розповісти про прекрасну людину, чарівну жінку, добру й лагідну матусю, люблячу й вірну дружину Жанну Володимирівну Гасенко.
Мешкає вона в селі Кибинці Миргородського району. У свій 21 рік вона багато чого досягла: встигла вийти заміж, народити чудового сина Руслана, отримала професію економіста в Полтавському університеті економіки і торгівлі. У неї чудовий, простий характер, любляче серце, співоча, відкрита душа, яка ніби притягує до себе.
Моя дружина дуже гарна, вона любить модні речі, гарну музику. Жанна дуже оптимістична людина, всі свої негаразди вона зустрічає з посмішкою.
Я пишаюся своєю дружиною і дуже її кохаю. Моя жінка і є «Перша дівка на селі».
Чоловік СЕРГІЙ

Вікторія, 
смт. Семенівка. Вікторія, 25 років.

Закінчила Полтавську медичну стоматологічну академію, отримала повну вищу освіту за спеціальністю лікувальна справа. У 2010 році їй було присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю неврологія. Нині Вікторія працює в центральній районній лікарні смт. Семенівки лікарем-неврологом.
Чарівна, енергійна, закохана у свою професію, надія й віра у відродженні села. Явна нагорода – вдячні жителі району. Голосуйте за нашу Вікторію – першу дівку на селі!
За дорученням колективу – головний лікар 
Семенівської ЦРЛ
Анатолій НАЗАРЕНКО

Добрий день, дорога редакціє!
Надсилаю вам на конкурс фото своєї бабусі з онукою.
Я, Коваленко Маргарита Вікторівна, навчаюсь у Кременчуцькому педагогічному училищі.
Чим славиться село? звичайно, трудовим народом. А кращою дівкою села вважається та, яка має довгу косу й щире серце. Хочу представити вам свою бабусю Мухіну Варвару Яківну – справжню жінку. У свої 77 років має гарну вроду, вміє кокетувати, добра й ніжна. Вона – мати-героїня, медалоносець, заслужена пенсіонерка, яка свої роки прожила недарма, даруючи щастя 16-м онукам, люблячи й оберігаючи 10-х правнуків, допомагаючи 7-м дітям. Скільки траплялося на її шляху пережити: війну, голод, молодою лишилась удовою з 7-а дітьми на руках, працювала в колгоспі дояркою, і в ланці, і пошту носила. Та життя її не зламало, й досі вона має чарівну посмішку і довгу посріблену косу. Ось вона, справжня дівка села Біличенківки Гадяцького району.
На фото з нею одна з її онуків Вікторія, яка навчається в Гадяцькому училищі культури імені І.П. Котляревського на ІV курсі відділення хореографії.

Добрий день, шановна редакціє!
Звертається до вас жителька Решетилівки Ольга Владиславівна Козаренко. Мені 34 роки, я працюю бухгалтером у Решетилівській філії ВАТ «Полтаваобленерго». Наша бабуся (моя свекруня) передплачує газету «Село полтавське». Мої дві донечки виросли в селі Остап'є Великобагачанського району.  Відправляю вам фотографію моєї старшої дочки Юлії.
Юлія, 15 років. Дуже емоційна, легка в спілкуванні натура. Дуже говірка, весела, мрійлива. Вона любить спілкуватися з людьми, подорожувати. Мріє стати журналісткою. Є найкращим журналістом школи, екскурсоводом шкільного музею мистецтв. А вдома – дбайлива помічниця. Дуже любить усе живе. А уві сні завжди рятує світ. Вона розумна й гарна. Це саме те поєднання, яке потрібне в наш час людині, щоб наша країна, нарешті, завдяки таким молодим і енергійним людям зайняла у світі достойне місце.