У переважній більшості життя людини умовно розподіляється на три періоди. Знайомство зі світом, навчання у школі, потім у спеціалізованому закладі – є першим, тоді настає тривалий період упровадження набутих знань у певній діяльності в суспільстві – працездатний вік. Коли закінчується трудова біографія, настає третій період – пенсійний. Психологи вважають жаданим віком пору життя, коли настає час відносного здоров’я і спокійної мудрості, коли є можливість скористатися плодами своєї праці, поділитися досвідом із молодими, жити у своє задоволення.

Утім, перехід від активного, регламентованого часом, до пасивнішого, без хронометра й поспіху періоду життя у багатьох людей починається зі стресу. Адже виникає страх непотрібності, самотності, відсторонення від соціуму. Відтак, загострюються хронічні хвороби, виникають нові, страждає також і психічний стан людини.

– Працівники соціальних служб, котрі мають безпосередній контакт із людьми похилого віку, помітили таку тенденцію, – говорить директор Чорнухинського територіального центру соціального обслуговування (надання соцпослуг) Наталія Шацька. – Обласний територіальний центр узагальнив питання та запропонував районам відповідні рекомендації. Так, спочатку у Кременчуку, а потім у Чорнухах, Лохвиці, інших районах виникли «Університети третього віку».

Ознайомився із приміщенням для занять, різноманітною друкованою продукцією про діяльність цього закладу, фотоматеріалами, стендами.

«Університет третього віку» має два факультети: охорона здоров’я та культурно-просвітницький факультет. Робота університету розпочалася в грудні минулого року. Викладачами університету є виключно волонтери. До цієї роботи долучилися Любов Жаліло, доктор біологічних наук, професор, працює на кафедрі управління охорони суспільного здоров’я Національної академії держуправління при Президентові України; Олександра Косенко, лікар реабілітаційного відділення; Наталія Сягайло, лікар Вороньківської медамбулаторії; Микола Лещенко, учитель історії, та інші.

– Метою названого університету є реалізація принципу навчання людей старшого віку впродовж усього життя та підтримка фізичних, психологічних, соціальних здібностей, – говорить Лариса Порохня, завідувач відділення соціально-побутової адаптації терцентру. – У цьому закладі вони отримують необхідні для повноцінного існування в сучасному світі знання, відчувають себе потрібними, усвідомлюють, що життя триває, і межі пізнання не існує. А ще «Університет третього віку» дозволить пенсіонерам розкрити в собі ті таланти, які були притуплені сірими буднями, роботою, клопотами й родинними проблемами. По закінченні курсу «студенти» отримають дипломи, що підтверджують опанування слухачами базової навчальної програми. До університету вступають без екзаменів, ЗНО та хабарів – це, звичайно, жарт. Я і мої колеги творчо підходимо до цієї роботи, урізноманітнюємо методику подачі матеріалів, враховуючи психологію людей похилого віку, додаємо і власну фантазію.

– Дійсно, такі заняття додають не тільки знань, невимушеного спілкування, а й відчуття самодо-статності, – зазначає Катерина Дубогрій, колишня вчителька. – Раджу й іншим пенсіонерам долучитися до нового студентського життя, відчути повернення в  молоді  роки.

Віктор РОЗСОХАНЬ,

Чорнухинський район