27 січня святкує свій 60-річний ювілей директор ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського» Григорій Волошин – незмінний керівник навчального закладу з часу його заснування.

У кожного з нас буває період, коли на перехресті життєвих стежинок зустрічаються особистості, які запам’ятовуються надовго, хоч вони не входять до списку прославлених героїв, видатних учених, знаменитих поетів, винахідників, заслужених, але це не менш героїчні трудівники, знані й шановані, про яких мовлять слово з гордістю й повагою. І кому серед решетилян, працівників профтехосвіти Полтавщини називаєш його ім’я та по батькові, то відразу ж отримуєш відповідь – Григорій Вікторович Волошин.

Усі професії, що є у світі – від учителя. Його розумом і серцем формується, образно кажучи, завтрашній день суспільства. Особливе явище – педагог, який працює на ниві професійної освіти вже 35 років!

Сьогодні педагог, який користується великою повагою і любов’ю учнів, колег, Григорій Волошин святкує свій 60-річ-ний ювілей. А починалася його життєва стежина у невеличкому селі Харківці Пирятинського району. Тут пролетіли його дитячі роки, тут він закінчив десятирічку, звідси батьки-колгоспники провели Гришу на навчання до Полтавського сільськогосподарського інституту. Навчання в школі та інституті давалося йому легко. Ще в дитинстві зародилася у хлопця мрія стати вчителем. Цій мрії судилося здійснитися через певний проміжок часу. Григорію Вікторовичу довелося подолати різні життєві випробування: працював інженером у колгоспі на Житомирщині, служив у лавах Радянської армії у Прикарпатському військовому окрузі. Із профтехосвітою поєднала його доля в Карлівці, де він працював спочатку викладачем спецдисциплін, а потім заступником директора з навчально-виробничої роботи.

80-і – це роки соціально-економічних змін у решетилівському краї, які проводилися під мудрим керівництвом Івана Боровенського. В цей час народною будовою зводився навчальний заклад – Решетилівське професійно-технічне училище № 52, яке потребувало молодих, енергійних, талановитих кадрів, зокрема й директора. Коли на запрошення керівництва району Григорій Вікторович із сім’єю відвідав Решетилівку, то не зміг відмовитися від пропозиції очолити колектив училища, тому що відразу закохався в решетилівський край та його людей. До того ж, після 8 років, прожитих у гуртожитку Карлівського училища, він погодився на запропоноване перше власне житло, в якому оселився з родиною.

Відтоді Григорій Вікторович став фундаментом і опорою трудового й учнівського колективу навчального закладу, його керманичем протягом усієї його більш як 25-річної історії. Як дбайливий господар підбирає зернинки для майбутнього урожаю, так Григорій Вікторович підбирав кожного працівника, щоб створити колектив однодумців, здатний вкласти всього себе у роботу з підростаючим поколінням, забезпечувати учнів необхідними знаннями та вміннями, формувати в них кращі людські якості. Під його керівництвом сільське професійно-технічне училище перетворилося на сучасний навчальний заклад профтехосвіти нового типу – Державний навчальний заклад «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського». Вчити й учитися сюди приходять за велінням серця, за спадковістю, щоб розкрити душевний і творчий талант, розвинути природні здібності й стати висококваліфікованими спеціалістами.

Григорій Волошин – «Відмінник освіти України», нагороджений почесним нагрудним знаком імені А.С. Макаренка, грамотами Міністерства освіти і науки, Головного управління освіти й науки Полтавської облдержадміністрації. Саме йому завдячують своєю майстерністю багато молодих викладачів і майстрів виробничого навчання. А ще – це мудра, чесна, порядна людина, збагачена великим життєвим досвідом, яким він охоче ділиться з колегами по роботі, вихованцями, своїми дітьми та онуками.

Творчої наснаги, щасливого довголіття, сімейного благополуччя, нових здобутків, майбутніх життєвих доріг, осяяних сонцем, радістю і щастям, щоб фортуна і надалі супроводжувала Вас і надихала на нові добрі справи зичать Вам, Григорію Вікторовичу, Ваші колеги!

За дорученням колективу
Надія Самченко та Людмила Шелест